Частина 1
Частина 2
У документообігу будь-якої установи можуть бути виокремленні такі документні потоки: вхідні документи (одержані ззовні, від інших установ); документи, створені в установі (не виходять за її межі).
Вхідні документи класифікують за кореспондентами-авторами документів, їх змістом, за видами, за значущістю автора, строками виконання тощо.
За кореспондентською ознакою документи поділяються на:
Поділ вхідних документів за кореспондентами-авторами слугує для створення бази даних постійних кореспондентів, з якими налагоджені ділові контакти з зазначенням їх адрес, телефонів, прізвищ, імен та по батькові та найменування посад керівного складу).
За змістом інформації всі вхідні документи можна поділити на ініціативні (які у свою чергу поділяються на ті, що потребують відповіді чи виконання, і надіслані лише для відома) та листи-відповіді, тобто документи, отримані у відповідь на запит установи.
За видами вхідні документи можна поділити також на:
Залежно від значущості автора і змісту вхідні документи направляють керівникові установи, структурним підрозділам або конкретному виконавцю.
Отже, весь потік вхідних документів може бути розподілено на кілька груп. Кожна з груп документів матиме різні шляхи руху і потребувати певної послідовності їх опрацювання.
Кому саме слід передавати той чи інший документ, визначає керівник служби діловодства або секретар-референт установи на стадії попереднього розгляду вхідної документації.
Документи, створені в установі, поділяються на дві групи:
Внутрішні документи установи, як правило, не розсилаються. Однак якщо структурні підрозділи територіально роз’єднані або установа має філії, куди направляються і внутрішні документи, наприклад розпорядчі, то для внутрішніх документів також має бути обов’язково передбачено етап їх відправлення.
Усі документи, що створюються в установі, поділяються на ініціативні (складені для вирішення потреб установи чи розроблені «на виконання» завдань вищих органів) або складені у відповідь на отримані запити.
Вихідні документи, як і вхідні, можна класифікувати за видами і за кореспондентами-адресатами. Поділяються вихідні документи також на такі, що потребують відповіді, і такі, що надіслані для інформування.
Обліковуються вхідні і вихідні документи на етапі прийому і відправленні кореспонденції. До основних параметрів потоків, що беруться до уваги в процеси документообігу, відносять:
Таким чином, документи установ можна вивчати з різних поглядів. І кожен документний потік матиме свої особливості щодо його проходження й оброблення в документній системі.
Документообіг, як складова діловодства, це рух документів в документаційній системі установи з моменту долучення до неї створених або надісланих службових документів до завершення виконання і відправлення одержувачеві, чи передачі в архів установи.
Документообіг установи - це проходження документів в установі з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення. Незалежно від способу фіксації та від творення інформації документи проходять і опрацьовуються в установі на єдиних організаційних та правових засадах організації документообігу.
Організація документообігу - це комплекс найефективніших засобів, форм і методів виконання робіт, пов’язаних з долученням до документаційної системи, обробкою і рухом документів, включаючи отримання документів, що надійшли ззовні документаційної системи, їх розподіл, реєстрацію, доставку виконавцям, переміщення всередині установи, захист від несанкціонованого доступу, відправку чи передачу в архів.
Організування роботи з документами включає побудову системи документообігу, зберігання, пошук і використання документів у поточній діяльності установи, забезпечення їх раціонального руху в документаційній системі. В процесі роботи з документами мусить бути забезпечений обов’язковий контроль за їх виконанням і захист від несанкціонованого доступу.
Раціональна побудова документообігу в установі мусить передбачати:
Сучасний темп суспільного життя практично визначив інтенсивність потоків документної інформації, її мобільність, надлишок і водночас недостатність.
Вдосконаленню документообігу в установі сприяє розроблення раціональних схем проходження і обробки основних видів документів, маршрутів їх пересування.
Складання маршрутних схем з поділом на окремі потоки (групи документів,) допомагає з’ясувати такі питання:
Комплекс операцій, що виконуються з документами, можна подати також у вигляді оперограм.
Оперограма - організаційний документ, що регламентує процес оброблення вхідних або вихідних документів.
Складається оперограма за допомогою таблиці, рядки якої відведено для позначення операцій обліку, реєстрації, погодження тощо, а колонки для зазначення відповідальних виконавців. Графічний спосіб складання оперограми дає можливість встановити логічний зв’язок між різними етапами роботи з певними видами документів в установі, простежити послідовність цієї роботи та її зміст.